Психотерапевтка Наталія Дем‘янюк

07/04/2026

Люди потребують, щоб їх чули

Крик немовляти є найбільш ранньою формою комунікації.
Як батьки чують та інтерпретують цю комунікацію в тривалій перспективі, впливає на те, як дитина, а згодом і доросла людина бачить себе, свій внутрішній світ і потреби, розуміє їх і дослухається до них.

Психоаналітик Біон описав такий досвід через фізіологічний процес травлення, що дуже пасує для раннього періоду, де споживання, перетравлення та засвоєння - одні з головних процесів.

На психічному рівні все подібно:

Дитина повна сирого досвіду (бета-елементів), а мама стає їх контейнером (і виконує цим альфа-функцію), що приймає, опрацьовує бета-елементи через свою психіку і повертає в «стравній» формі.
Цей досвід засвоюється: так крик немовля перетворюється на слово (символ).

Завдяки суб’єктивному відчуттю, що нас більше чули, ніж не чули, світ стає більш-менш безпечним місцем, в якому можна будувати своє життя і розвиватись у своєму темпі, брати своє, співпрацювати з іншими тощо.

Не існує ідеального контейнування, це було б навіть шкідливо. Досвід того, що хтось для мене був альфа-функцією, але й теж інколи помилявся чи був відсутнім, стає базою в уже складніших процесах менталізації. Коли можна помислити про свою психіку, а також психіку іншої людини.

Менталізація дарує досвід, що наші прагнення не є тотожні бажанням іншої людини. Усе тому, що кожна людина має складний внутрішній світ. Це стає підґрунтям для близьких стосунків.

У стресові моменти, ми можемо відкочуватись у своєму розумінні себе та інших. Світ тоді стає повний бета-елементів: жахливий, ворожий, нестерпний, холодний.

Менталізація тоді може виглядати так: не «всі проти мене», а «я зараз почуваюсь погано, я злюсь на інших, що вони мене не розуміють. Мабуть, це тому, що… Це нагадує мені…»

І хоча при труднощах менталізації страждають найперше стосунки, парадоксально, вони тоді й найбільш потрібні. Через стосунок з іншими ми засвідчуємо важливість почуттів і розділяємо важкі переживання. Бо ранять не так слова, а нерозуміння й нечутливість інших.

Існує також ілюзія, що можна знайти людину, яка буде рятувати від хаосу нашого життя. Але близькість народжується через контакт двох людей і створення третього простору. Там, в присутності Іншого, який тебе бачить, можна витримати цей хаос. І можливо, щось із цим зробити.

А в місці, де закінчуються теоретичні концепти психоаналізу, приходить на допомогу поезія. Здається, не можна ліпше сказати про Іншого, ніж Юр Ізрик у своєму вірші. Тут, за Біоном, думка знайшла свого мислителя:

людина сама нічого не може
людині завжди потрібен інший
на кого можна себе помножити
для кого варто писати вірші
з ким можна разом долати відчай
чи радість ділити не ризикуючи
хто може в будь-яку мить засвідчити
що ти – реальний що ти – існуєш
людина ж бо в себе не надто вірить
все свідка для себе шукає якогось
нема людини – спіймає звіра
не зловить звіра – віднайде бога
не знайде бога – візьме люстерко
та навіть там себе не впізнає
бо в сóбі бачить обличчя смерті
й не розуміє що смерті немає..
людина сама нічого не може –
ні народитись ні вмерти тихо
побудь же іншим мені мій боже
постій поблизу…
помовч…
подихай…
Юр Іздрик

08/02/2026

Запити, за яким до мене звертаються найчастіше - це стосунки в парі. Ми перебуваємо в них постійно. Вони є приводами для найбільшого щастя і причинами болю. Навіть ізолювавшись від людей, ви опинитесь в полоні досвіду стосунків, які вже живуть у вас всередині і визначають вашу взаємодію із собою.

Для мене парні танці - це ідеальна метафора стосунків. Танцюючи їх, ви не оминете всіх усвідомлених та неусвідомлених способів взаємодії з іншими.

Можливо це:

- Страх справжньої близькості
- Бажання злитись у взаємодії, стати одним цілим
- Нездатність довіряти
- Невміння емпатійно чути партнера
- Постійна боротьба за владу

🤍 Мистецтво діалогу

Хоча танго зародилось в ієрархічній мачистській культурі (за цим фасадом є, насправді, глибока потреба і голод за близькістю), справжня взаємодія на паркеті і в житті побудована на діалозі, а не домінуванні та підкоренні.
Партнери досліджують ті грані себе, які не дозволяють цьому діалогу статись. Йдеться про пасивність та ініціативу, чутливість та власну стійкість.

Для того, хто веде - це вміння проявляти ініціативу без примусу, а також налаштування на відгук партнера.

Для того, хто слідує - здатність бути активним учасником діалогу. У такому разі, відмовитись від фантазії про контроль всієї взаємодії, але також “сліпого” слідування. Активність проявляється в чутливості та активному виборі: відгукнутись на імпульс, чи ні; як в цей момент наповненити рух і взаємодію сенсом?

🤍 Відповідальність за свою вісь
Фундамент будь-якого стосунку - це здатність бути разом, не втрачаючи себе.

Якщо в парному танці ви не тримаєте свою вісь, то стаєте тягарем для партнера / партнерки.
Справжня близькість можлива лише там, де є двоє особистостей з чіткими кордонами.
В іншому випадку, руйнується естетика взаємодії та свобода обох.

🤍 Вдихати Ерос в контакт
Танець вчить вмінню розміщувати свої бажання в контакті; творити щось спільне, з повагою до автономії одне одного.
Для цього необхідний доступ до справжніх почуттів, можливість їх диференціювати і переживати.

🤍 Сублімація агресії
Взаємодія в парі лежить десь поміж любов’ю та агресіє. Танець вчить трансформувати деструктивну агресії в творчу пристрасть.

Щоб «станцювати» красиво на паркеті чи в житі, потрібно багато чутливості і рефлексії щодо себе.

Якщо виникають труднощі в стосунках, запрошую дослідити вашу взаємодію в індивідуальній терапії.

27/01/2026

Так багато доводиться тримати психіці в цей час: неможливість переживати безпеку, як би це було за нормальних зовнішніх обставин; невизначеність щодо майбутнього; постійний менеджмент побутових речей, яких з вимкнення електрики, стало значно більше; пошук нових рішень.

Щоб усе це витримувати, наш внутрішній контейнер має бути міцним, містким і достатньо пружним.

Цими вихідними під час навчання з роботи з травмою вдалось відчути на собі: як за допомогою імагінацій цей контейнер можна розширити, щоб туди вмістити всі щоденні турботи і виклики.

Моя уява блукала приємними образами: дитячими спогадами з відчуттям роси і прохолоди на ногах, а також теперішніми креаціями уяви – доторку до теплого піску й шуму міцних і жвавих морських хвиль.

У той момент, як друге дихання, зʼявились нові ідеї, бажання й прагнення їх втілювати.

Як це працює з погляду психотерапії?

Уява дає доступ до невичерпного джерела нашого внутрішнього світу; стає посередником між свідомим і несвідомим, де ми можемо в символічній формі контактувати зі своїми справжніми емоціями та бажаннями; спостерігати за «ландшафтом нашої душі», за потреби вносити зміни й переживати це на емоційному та тілесному рівнях.

На противагу, травматичний досвід звужує наш світ до місця болю, позбавляє слів, замикає в нескінченному повторенні одного й того самого.

Відтак, коли ми можемо знайти символічний відповідник цього болю, повернути, спочатку в образах, субʼєктність (здатність керувати своїм станом), – а тоді неодноразово відтворити це в стосунку з терапевтом та іншими – нам «розвиднюється».

Біль стає стерпнішим; ми можемо здивовано спостерігати, як за туманом ми не помічали інших шляхів.

Зникає потреба ходити тими самими стежками. Виявляється, їх є значно більше.

21/11/2025

Попри війну кожен українець може отримати допомогу з охорони психічного здоров’я — безоплатно та на всіх рівнях медичної системи.

Допомога надається в рамках Програми медичних гарантій медзакладами, які мають відповідні договори з НСЗУ.

Отримати допомогу можна:

🔹 У сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Тут проводять базову діагностику, надають психосоціальну підтримку і, за потреби, направляють до психолога, психіатра чи невролога. Від 2025 року ці послуги входять до пакета «Первинна медична допомога» та є безоплатними в усіх медзакладах, що мають договір із НСЗУ – понад 2, 6 тисячі медзакладів по всій Україні уже працюють за цим напрямом. Найближчий заклад можна знайти на Електронній карті місць надання первинної допомоги від НСЗУ (https://bit.ly/3XxUYxR).

🔹 У Центрах ментального здоров’я. Це простори турботи й підтримки, де кожен може отримати фахову психіатричну, психотерапевтичну чи психологічну допомогу — у безпечному середовищі, без стигми та упереджень. Тут працюють мультидисциплінарні команди: лікарі-психіатри, психологи, психотерапевти, медичні сестри та соціальні працівники. Послуги надаються амбулаторно, у денному стаціонарі або вдома — завдяки мобільним мультидисциплінарним командам. Отримати допомогу можна самостійно — звернувшись до найближчого Центру, або за направленням від сімейного лікаря чи іншого фахівця. Знайти найближчий такий заклад можна за допомогою електронної карти НСЗУ (обравши Пакет послуг 72) (https://bit.ly/4r6MqM2), або зателефонувавши до контакт-центру Національної служби здоровʼя за номером 16-77.

🔹 У стаціонарі. Пацієнт безоплатно отримує психіатричний огляд та допомогу, індивідуальний план лікування і реабілітації, проведення необхідних психодіагностичних тестів, спостереження та супровід до одужання чи ремісії.

🔹 Служби психологічної підтримки. Якщо немає змоги звернутися до лікаря, можна зателефонувати на безоплатну лінію психологічної підтримки. Контакти таких служб опубліковані на сайті МОЗ (https://bit.ly/4i8sFQ3).

Пам’ятайте: звертатися по допомогу — це нормально. Не чекайте, поки стане зовсім важко — фахівці поруч, щоб допомогти вам відновити рівновагу.

📲 Зверніться до найближчого закладу (https://bit.ly/4r6MqM2) або у службу підтримки на сайті МОЗ (https://bit.ly/4i8sFQ3).

17/11/2025

✨ Пропозиція для тих, хто хотів би дослідити себе та попрацювати над покращенням свого стану.

Я беру участь в дослідженні від Інституту розвитку символдрами та глибинної психології в Україні, в рамках якого пропоную:

- 30 психотерапевтичних сеансів у методі символдрами з частотою 1 раз в тиждень за пільговою вартістю;
- можливість додаткової психологічної діагностики свого стану;
- глибоку роботу та підтримку в безпечному просторі.

Участь у дослідженні базується на засадах добровільності та конфіденційності, важлива лише ваша готовність до співпраці.

🌱 Це хороша нагода отримати терапевтичну підтримку і зробити свій внесок у розвиток психотерапії.

Запрошуються дорослі, які наразі не перебувають у терапії в інших методах.

☝🏻 Кількість місць обмежена.
📩 Щоб отримати більше деталей або записатись, напишіть мені в direct або в будь-який месенджер за номером телефону: 0507390753

💛 Прошу про поширення, якщо знаєте, кому ця пропозиція буде актуальною.

13/11/2025

Відповідаю на питання про метод, в якому працюю.

Це психодинамічна терапія, де імагінації, на мій погляд, є можливістю на символічному рівні доторкнутись до немислимого відомого (за Болласом), а пізніше - створити з цього наратив.

Разом з тим, притримуюсь думки, що обирати треба психотерапевта, а не метод.

Якщо вам:
- важко зрозуміти себе й свої почуття
- хочеться м’яко торкнутись складних переживань
- потрібні ресурси, підтримка, нові сенси

вартує звернутись за професійною допомогою.

10/10/2025

У сьогоднішній День психічного здоровʼя хотіла б розповісти, як помічаю, що з кожним роком війни, ми не просто піклуємось про нього, а втримуємо і виборюємо.

Тож, це нормально, якщо ви почуваєтесь не надто добре в цих ненормальних обставинах виснаження, екзистенційної загрози, численних втрат.

🌱Разом з тим, я знаю, що почуватись краще можливо. Для цього є професійні спеціалісти; психотерапія, як метод допомоги, зокрема, і мабуть, ваші способи дбати про себе.
Будьте до себе уважні!

Психічне здоровʼя - це також внутрішня сила й запал до життя, щоб вірити, діяти і творити, не зважаючи на обставини. Чого і усім бажаю!

30/09/2025

Часом, здається, ніби все у житті добре. Є все для того, щоб вважати життя успішним. Проте, глибоко всередині закралось мерзенне відчуття «щось не так».

Ти ніби усміхаєшся і робиш те, що потрібно, а всередині - тільки байдужість, пустка, чорнота порожнечі. Нічого не радує, нічого не хочеться.

Важко виразити себе, заявити про себе, розвивати справи, проекти, навіть ті, що відчуваються важливими. А ще зʼявляється постійне оглядання на чужі оцінки та зовнішні вимоги.

Психоаналітики, зокрема Віннікот, повʼязували такі симптоми з розвитком «фальшивого Я (Селф)».

Розвивається воно через систематичне неспівпадіння між «сигналами» (передумовами мовлення і символізації потреб), які подає дитина, і тим, як на них відгукуються важливі дорослі.

Дитина, перебуваючи в залежності від важливих для неї дорослих, змушена підлаштовуватись до них, жертвуючи власною спонтанністю.

Коли на потреби дитини реагують помилково, або ж коли дорослі реагують лише ті потреби, які схвалюють і вважають «прийнятними», дитина поступово вчиться пригнічувати свої справжні бажання і відчуття.

До певної міри, «фальшиве Селф» має позитивний аспект - це адаптація до зовнішнього середовища.

Усі ми підлаштовуємось до культури, глобальної чи локальної, всі ми носимо ті чи інші «маски».

Завдяки ним, наприклад, можемо професійно презентувати себе у робочій сфері.

У дорослому житті ми продовжуємо користуватись адаптивними колись стратегіями. Добре, коли ми можемо поєднувати адаптацію зі спонтанністю.

Проблемою ж стає, коли ми ідентифікуємось зі сторонами, які допомагали нам раніше виживати і справлятись, придушуючи натомість ті, які вважаємо «неправильними», «занадто».

Сучасна культура ще більше закріплює цю стратегію через демонстрацію успіху, щастя, впевненості.

Так залишається мало простору для «істинного Я». Це переживається як загнаність у штивні рамки ідентичності: коли я - лише «добра мама», «компетентний/а працівник/ця», «успішна людина» і т.д.

У такі моменти ми перестаємо відчувати себе живими та автентичними. Зникають творчі ідеї, з’являється відчуття нудьги, пустки, внутрішньої мертвотності.

«Фальшиве Селф» виявляється теж безсилим при живій взаємодії: дружбі, романтичних стосунках. Воно, мов та дешева картонка, ні захищає, ні дає спокій.

🌿 Що з цим усім робити?

Справжні зміни настають, коли ми можемо дозволити собі бути собою.

Це означає - бачити себе не лише через ті сторони, які схвалюються оточенням або які були необхідними для адаптації.

Прожити і відчути такий досвід можна, поступово відкриваючи сторони, що залишились у тіні.

🌿 Спробуйте запитувати себе, особливо, коли вам погано:

- Чи зараз я більше зосереджений на почуттях і враженнях іншої людини?
- Чи не ігнорую я власні бажання?

- Дозволяйте собі недосконалості в безпечному середовищі.

- Дослухайтесь до сигналів тіла.
Тіло не обманює, спробуйте зосереджуватись на тому, як ви чуєтесь тілесно в даний момент, а також спробуйте пов’язати це відчуття з ситуацією.

У терапії ми створюємо простір, де можна експериментувати: приймати, пробувати, помилятись.
Подібно, як дитина граючи, пізнає світ, вивчає ролі, набуває нового досвіду.
І в цьому просторі терапії народжується свобода думати та діяти вже по-новому.

Коли ми можемо і бути собою, і «бавитись» в ролі, переходячи з одного стану в інший - це те, що дає відчуття себе «живим» і дає відчуття, що життя варте, щоб його жити.

🖼️ На фото - робота Володимира Семків з виставки «Оаза».

29/09/2025

Про ефективність методу символдрами.

Cullberg-Weston, Berman & Klintwall (2025), Visualization psychotherapy for common mental disorders: a single-case study of personalized outcomes (Counselling Psychology Quarterly).

Учасники
Початково включено: 17 пацієнтів.
Виключено: 2 (1 з ознаками психозу, 1 через рецидив онкології).
Фінальний аналіз: 15 пацієнтів (13 жінок, 2 чоловіки).
Вік: 27–75 років (переважно у 40-х).
Освіта: від середньої школи до університету.

Супутні показники на початку:
GAD-7 (тривога): від мінімальної (3 бали) до тяжкої (17).
PHQ-9 (депресія): від мінімальної (2) до тяжкої (20).
WHO-5 (якість життя): від 8 (дуже низька) до 62 (нормальна)

Дизайн і процедура
Single Case Experimental Design (SCED) з мульти-базовими лініями.
Кожен пацієнт формулював 3 індивідуальні проблемні змінні (шкала 0–10).
Базова фаза: 3–9 днів, щоденні оцінки.
Терапія: 6–22 сесій (M = 13.7; SD = 4.3).
Фолоу-ап: через 3 місяці, знову 3–4 щоденні оцінки.

Результати
13 із 15 пацієнтів (87%) показали статистично значуще зниження за індивідуальними проблемними змінними.
2 пацієнти не мали значущих змін (один мав фінансові обмеження, другий – ПТСР, що потребував довшої терапії).
Tau-U аналіз:

Базова лінія vs. терапія: середнє Tau = –0.8284, p < 0.0001.
Базова лінія vs. фолоу-ап: середнє Tau = –0.9640, p < 0.0001.
У більшості пацієнтів зміни з’являлися вже після кількох сесій.
Ефекти залишалися стабільними щонайменше 3 місяці після терапії

Висновок
Візуалізаційна психотерапія/символдрама (VPT/S) у короткостроковому форматі (6–22 сесії) призвела до значущих покращень у 87% пацієнтів.
Зміни підтверджені як на рівні індивідуальних випадків, так і в агрегованому аналізі.
Результати свідчать про стійкий ефект методу при легких і середніх розладах, але потрібні масштабні RCT для підтвердження.

29/09/2025

Кожен приходить в психотерапію зі своєю історією. У цьому дописі зібрала найчастіші причини звернень до мене як психотерапевтки.

Зазначу, що в першу чергу
в терапії важливою є людина, а тоді вже
питання, з якими вона
звертається.

18/09/2025

18/09/2025

Вважаю, що психотерапія - це особливі стосунки, в яких розкривається ваша унікальна історія життя, для того, щоб побачити її, осмислити та внести альтернативний сценарій. Ключову роль у цих стосунках відіграють чесність та довіра.
А що для вас важливо відчути в роботі з психотерапевтом?
💌 Для запису звертайтесь в direct або за контактами на сайті нижче в коментарях.