What are the opening hours?

Monday 11:00 - 20:00 Tuesday 11:00 - 20:00 Wednesday 11:00 - 20:00 Thursday 11:00 - 20:00 Friday 11:00 - 20:00 Saturday 11:00 - 19:00 Sunday 11:00 - 19:00

http://practical-psychology.com.ua/

Центр практичної нейропсихології - Одеса, вУлица Спиридонівська, Odessa (2025)

29/09/2025

Деякі порушення видніше за інші. Сліпота, глухота, паралізовані м’язи - зазвичай ми розуміємо, хоча б у загальних рисах, проблеми дітей з такими порушеннями. Але існують і «невидимі» розлади. У Раяна саме один з таких.

Раян народився здоровим і розвивався так само, як його ровесники. Він був дуже активним і постійно стрибав, бігав, грав. У перший клас вчитель помітив, що хлопчик часто «схилявся» за партою і тримав голову руками.

«Раян завжди був дуже кмітливим хлопчиком, - сказала його мати, - і дивно, що читання та письмо даються йому зі складнощами».

Раян не міг накреслити пересічні лінії, писав літери та цифри догори ногами або у дзеркальному відображенні набагато частіше, ніж інші діти. Народившись правшою, він часто перекладав ручку в ліву руку, а маніпулювання ножицями, зав’язування шнурків, освоєння велосипеда викликало у нього серйозні труднощі.

«Не уявляю, що з Раяном не так, - розповідала мати ерготерапевту під час огляду у другому класі. - Він, здається, дуже розумний, але мені доводиться нагадувати йому про найпростіші речі: сиди прямо, дивися, що робиш. Інакше він все час падає зі стільця, вдаряється об меблі. Підготовка уроків триває цілу вічність, навіть коли він, на мою думку, розуміє суть».

Хоча мама Раяна і не знала таких слів, як вестибулярний, пропріоцепція та білатеральний, але, почувши, як ерготерапевт описував базові функції, які допомагають Раяну, вона зрозуміла, що їй вперше з такою абсолютною точністю описують проблеми її сина.

P.S. порушення роботи вестибулярної системи.

(с) Уривок з книги «Дитина і сенсорна інтеграція» Ен Джин Айрес

Хочемо мотивувати до читання корисної книги та подальшого вивчення теми сенсорної інтеграції. Книга пропонує глибше розуміння складних труднощів та шляхів їх вирішення, що робить її корисною як для батьків, так і для педагогів і фахівців, які працюють з дітьми.

#сенсорнаінтеграція #книжковірекомендіції

28/09/2025

Батьки часто стикаються з тим, що дитина ніби «приклеєна» до них і постійно вимагає уваги: кличе подивитися на малюнок, просить гратися, не дозволяє займатися своїми справами. Це може викликати втому й навіть роздратування, але важливо розуміти, що така поведінка не про примхи чи маніпуляції. Це про природну потребу в контакті.

Дитині необхідно відчувати, що вона бачена, почута і має емоційний «якір» у близькому дорослому. У ранньому віці саме це відчуття формує базову безпеку: «зі мною все гаразд, бо зі мною поруч хтось, хто мене приймає».

Водночас розвиток дитини неможливий без поступового відділення. Щоб навчитися самостійності, їй потрібен досвід залишатися «наодинці з собою», гратися, фантазувати, знаходити цікаве без постійного залучення дорослого. Якщо увага завжди миттєво доступна, дитина не тренує внутрішню здатність справлятися з очікуванням, нудьгою чи самостійним пошуком ідей.

Тут виникає завдання для батьків: з одного боку — підтримувати контакт, з іншого — допомогти дитині вчитися витримувати відстань. Важливо пам’ятати: межі не руйнують стосунків, а навпаки створюють передбачуваність і відчуття стабільності.

Якщо дорослий спокійно і послідовно пояснює: «Я бачу тебе, це справді цікаво. Зараз я закінчу роботу й тоді приділю час тобі», — дитина отримує одразу два меседжі. Перший: «Ти для мене важливий». Другий: «У мене теж є простір і справи, які я виконую». Так дитина поступово вчиться, що зв’язок не зникає навіть тоді, коли мама чи тато не поруч.

Важливо, як саме відмовляти. Грубе «не заважай» чи «відчепись» викликає тривогу й може породжувати відчуття відкинутості. Натомість «екологічна відмова» поєднує визнання почуттів із позначенням меж: «Я бачу, що тобі хочеться уваги, і я буду з тобою трохи пізніше».

Для молодших дітей добре працює візуалізація часу — наприклад, домовитися «коли годинник проб’є», «після пісеньки» чи «після того, як я вип’ю каву». Це робить очікування зрозумілим і зменшує фрустрацію.

Таким чином, встановлення меж — це не про холодність чи дистанцію. Це про турботу і розвиток. Дитина вчиться, що вона цінна і кохана, навіть якщо дорослий зараз зайнятий. Вона відкриває в собі ресурси для самостійності, але знає: зв’язок і підтримка завжди є. Саме такий баланс близькості й автономії допомагає виростити впевнену й емоційно стійку особистість.

(с) Вікторія Книш - дитячий психолог, нейропсихолог.

#нейропсихолог #дитячапсихологія

26/09/2025

Дисграфія — це один із специфічних розладів письма, який може виникнути у дітей та дорослих, значно ускладнюючи процес написання слів, речень і навіть окремих літер. Це не просто невміння писати або неуважність. Дисграфія пов’язана з порушеннями роботи мозку, що впливає на здатність до відтворення письмової мови.

Люди з дисграфією можуть мати труднощі з правильним написанням слів, порушенням структури тексту, а також проблеми з граматикою і орфографією.

🚸 Основні Ознаки Дисграфії
✍️ Проблеми з написанням літер: Літери можуть бути неправильно сформовані, нечитабельні або змішані у слова.

✍️ Проблеми з граматикою: Люди з дисграфією часто роблять помилки в граматиці, навіть знаючи правильні правила.

✍️ Труднощі з пунктуацією та орфографією: Неправильне розташування або повна відсутність пунктуаційних знаків, а також часті орфографічні помилки можуть бути ознаками дисграфії.

✍️ Повільний процес письма: Письмовий процес може бути надзвичайно повільним і стомлюючим, що призводить до втрати інтересу до завдань, пов’язаних з письмом.

✍️ Переплутування літер: Люди з дисграфією часто плутають літери, схожі за формою, наприклад, “б” і “д”, “г” і “ґ”, або ж переставляють літери місцями.

20 жовтня розпочинається наш курс “Нейропсихологічна корекція”, де ви зможете детально ознайомитися з етапами формування письма, вивчити нейропсихологічний підхід до корекції дисграфії, а також дізнатися про ефективні методи подолання цих труднощів на практиці.

Ми розглянемо реальні приклади, надамо корисні рекомендації та допоможемо вам зрозуміти, як підтримати своїх дітей або учнів у розвитку їх письмових навичок.

Програма курсу:
https://practical-psychology.com.ua/child-correction-course/

Не пропустіть можливість отримати цінні знання та інструменти для корекції письмових розладів!

#труднощіначання

25/09/2025

Тисячі сигналів
— приблизно стільки обробляє наш мозок щохвилини 🧠

🔹 Холодно чи спекотно?
🔹 Що за шум ззаду?
🔹 Як перенести вагу, щоб не впасти?

Ви не замислюєтеся про все це, а реагуєте «ніби» автоматично, і цей автоматизм - результат успішної сенсорної інтеграції, здатності мозку СПРИЙМАТИ навколишній світ і ІНТЕРПРЕТУВАТИ.

Основна робота з сенсорної інтеграції припадає на дитячі роки: мозок дитини як супер-комп'ютер, на якому поки що немає жодної програми, вчиться взаємодіяти з навколишнім світом.

Розповідаємо, як створити для дитини багате сенсорне середовище.

Отже, для успішної сенсорної інтеграції потрібні:

⭐️ ЛІПКА
▫️ М'яти, ліпити, стискати, тягнути.
▫️ З пластиліну, глини, тіста.
Добре, якщо матеріали відрізняються за вагою та щільністю.

⭐️ ВАГА
Дітям без обмежень за фізичними навантаженнями потрібні: вправи з обтяженими предметами, будівництво піщаних замків, лазіння по канату, вправи на шведській стінці, штовхання предметів або розгойдування.

⭐️ВОДА
Ігри з водою - дивовижне джерело сенсорної стимуляції! Не варто обмежуватися гумовими каченятами та корабликами. Зверніть увагу на інтерактивні іграшки для ванни! Море бризок, фонтан, танці та підсвічування! Запасіться рушниками та грайте з холодною та теплою водою, влаштовуйте експерименти з льодом, мильною піною, бомбами для ванн. Дитина, яка вдосталь погралася з водою, краще спить і добре заспокоюється після довгого дня.

⭐️РУХ
Дітям мають рухатися – це закон природи! Вестибулярні рухи (або пропріоцептивна стимуляція) можуть підбадьорити малюка або навпаки заспокоїти. Якщо немає протипоказань, беріть у помічники:

🔹 батути
🔹 качелі
🔹 балансири
🔹 самокати
🔹 канатоходи
🔹 скейти
🔹 ролики
🔹 велосипеди
🔹 шведську стінку
🔹 фітболи

Загалом, сенсорно збагачене середовище - це інвестиція в майбутнє вашої дитини. Воно сприяє її загальному розвитку, розширює можливості і надає можливість дітям краще розуміти і взаємодіяти з навколишнім світом.

24/09/2025

Ви помічали, що деякі діти неправильно вимовляють свистячі та шиплячі звуки, наприклад, «с», «з», «ц», «ш», «ж», «ч», «щ»?

Це називається сигматизм — найпоширеніше порушення звуковимови, або, як його ще називають, «неправильна вимова шиплячих і свистячих».

Існує кілька видів сигматизму, кожен з яких має свої особливості:

🔹 Міжзубний сигматизм: дитина вимовляє звук, просуваючи кінчик язика між верхніми та нижніми зубами, створюючи шепелявий звук.
🔹 Призубний сигматизм: язик впирається в різці, утворюючи затвор і перешкоджаючи струменю повітря.
🔹 Шиплячий сигматизм: свистячі звуки (с, з, ц) замінюються шиплячими (ш, ж, ч), наприклад, «шани» замість «сани».
🔹 Боковий сигматизм: повітря проходить по боках язика, видаючи хлюпаючий звук, замість правильного.

Причин може бути багато:

• Неправильний прикус: порушення будови зубного ряду може заважати язику зайняти правильне положення.
• Коротка під’язикова вуздечка: вона обмежує рухливість язика, не дозволяючи йому підніматися вгору.
• Знижений тонус м’язів язика: м’язи не можуть утримувати язик у потрібній позиції.

Якщо ви помітили у дитини такі порушення, необхідно звернутися до логопеда. Фахівець проведе діагностику, визначить вид порушення і підбере ефективні вправи. Чим раніше ви почнете корекцію, тим швидше і легше дитина навчиться правильно вимовляти звуки.

Правильне мовлення — запорука успішного навчання і впевненості дитини в собі!

(c) Світлана Застука - логопед, нейропсихолог

#логопед #мовлення #діти #дитинанеговорить #порадибатькам #розвитокдитини #дитячііграшки #іграшкидлямалюків

23/09/2025

Батьки часто помічають у дітей повторювані рухи, такі як:
▪️ скрежет зубів;
▪️ струшування кінцівок;
▪️ шморгання носом;
▪️ розгойдування голови;
▪️ кусання нігтів;
▪️ смикання за волосся;
▪️ часте моргання або примружування без причини;
▪️ смоктання пальців тощо.

Подібні рухи з’являються через багато чинників, до них відносять: брак уваги з боку батьків, стресові ситуації, тривале перебування в несприятливій обстановці, серйозні зміни в житті, психологічні травми та інше.

‼️Найголовніше зрозуміти причину виникнення нав’язливих рухів у дітей. У більшості випадків, поява такого синдрому у дитини пов’язана зі станом мікроклімату всередині сім’ї.

Однак, якщо причини появи синдрому нав’язливих рухів у дитини визначити не вдається, і вони починають набувати хронічної форми, то в такому разі необхідно звернутися по допомогу до психолога.

Якщо вчасно не звертати уваги і не вжити відповідних заходів у разі виникнення такого неврозу, як поява нав’язливих рухів, то в результаті дитина може заподіяти шкоду своєму здоров’ю, травмувати себе (згризати нігті, висмикувати волосся, прокушувати губи і так далі). Досить часто такі неврози можуть супроводжуватися раптовою появою спалахів істерії, яких раніше в дитини ніколи не було.

#нейропсихолог #нейропсихологодеса #нейропсихологічнадіагностика

21/09/2025

Чому рухові навички передують навчанню літер

Розвиток мозку дитини відбувається «знизу догори». Спершу формуються базові тілесні навички — моторика, координація, рівновага, а вже потім дозрівають вищі функції: мовлення, увага, мислення та академічні здібності.

Якщо трирічна дитина знає літери, але при цьому не може:

🔹втриматися на одній нозі 3–5 секунд,

🔹стрибнути обома ногами,

🔹кидати та ловити м’яч, не втрачаючи координацію,

🔹синхронізувати рухи рук і ніг,

це означає, що її нервова система ще не готова до серйозних навчальних навантажень. У такому випадку абетка перетворюється лише на механічно завчений набір символів, а не на справжню основу майбутнього читання і письма.

🧠 Стійке тіло = стійка увага, мова та мислення.
Саме тому перш ніж навчати літер і цифр, дитині необхідно дати досвід руху: стрибки, балансування, ігри на координацію. Це і є справжня «підготовка до школи».

⚠️ Норми стояння на одній нозі:

3–4 роки — 2–5 секунд

5 років — близько 8 секунд

6 років — до 10 секунд

7–8 років — 12–15 секунд і більше

Якщо дитина сильно відхиляється, підстрибує на нозі або не може втриматися навіть кілька секунд — це сигнал про незрілість рухової системи та слабку нейродинаміку. У таких випадках тілу й мозку буде складно одночасно утримувати рівновагу та зосереджуватися на навчальних завданнях.

20/09/2025

Звук 🔊

Ця вправа поєднує одразу кілька рівнів роботи:

🔹 Рухова сфера – тренується точність і послідовність рухів, узгодженість ніг та рук.
🔹 Ритмічна організація – дитина вчиться підлаштовувати рух до зовнішнього ритму, що стимулює роботу лобних відділів мозку.
🔹 Когнітивні процеси – розвивається здатність утримувати інструкцію, контролювати темп і зосередженість.
🔹 Міжпівкульна взаємодія – синхронізація ритму і руху активує роботу обох півкуль, створюючи основу для гармонійного розвитку.

Такі вправи особливо корисні дітям із труднощами уваги, імпульсивністю або порушеннями темпу діяльності, адже вони поступово формують внутрішнє відчуття ритму, що необхідне для ефективного навчання.

Заглянули на корекційне заняття до Ірини Заянчуковської

#нейропсихологічнакорекція #нейропсихолог

18/09/2025

Те, що здається звичайною реакцією немовляти, насправді є складною системою, закладеною природою. Рефлекси орального автоматизму – це природні, безумовні рухові реакції, що виникають у немовлят і мають ключове значення для їхнього виживання.

Ці рефлекси є базовими навичками, необхідними для годування. Без них немовля не змогло б смоктати та ковтати, що є критичним для виживання.

До них належать:

▪️Смоктальний рефлекс: немовля починає смоктати при подразненні губ або рота.

▪️Пошуковий рефлекс: при торканні щоки дитина повертає голову і відкриває рот, ніби шукає джерело їжі.

▪️Хоботковий рефлекс: при легкому торканні верхньої губи дитина витягує її «хоботком».

▪️Долонно-ротовий рефлекс (рефлекс Бабкіна): при натисканні на долоню малюк відкриває рот і повертає голову.

▪️Назолабіальний рефлекс: при постукуванні молоточком по спинці носа або дотиком/постукуванням по губам відбувається скорочення м’язів губ.

Ці рефлекси зазвичай зникають у віці 2-4 місяців. Їхнє згасання свідчить про дозрівання центральної нервової системи, коли дитина починає контролювати свої рухи свідомо.

Якщо ці рефлекси не зникають вчасно, це може бути ознакою порушення в роботі нервової системи.

Наявність цих рефлексів у дитини старше 4-6 місяців може свідчити про:
- уповільнений розвиток нервової системи;
- наслідки родових травм;
- порушення в роботі певних відділів мозку.

Несвоєчасне згасання рефлексів може призвести до проблем із годуванням, мовленням та загальною координацією.

Дитині може бути важко правильно жувати, ковтати тверду їжу або контролювати м’язи обличчя, що в подальшому впливає на розвиток мовленнєвих навичок.

Якщо ви помітили, що в дитини зберігаються такі рефлекси після 4-6 місяців, варто звернутися до педіатра або дитячого невролога для консультації. Своєчасна діагностика та корекція можуть допомогти уникнути проблем у майбутньому.

(c) Світлана Застука - логопед, нейропсихолог

16/09/2025

Коли батьки кажуть «він ледачий» або «їй просто не хочеться», вони найчастіше описують поведінку, яка має зовсім інше коріння. Дитина рідко буває по-справжньому лінивою у звичному розумінні цього слова. Те, що виглядає як небажання робити уроки, прибирати кімнату чи починати нову справу, дуже часто є сигналом виснаження.

Дитяча нервова система ще розвивається і значно швидше втомлюється, ніж доросла. Тривалий день у школі, гуртки, домашні завдання, постійні звуки, світло, інтенсивна взаємодія з іншими дітьми та дорослими — усе це створює сенсорне навантаження.

Якщо у дитини мало можливостей для відпочинку, зниження темпу, тиші та відновлення, вона може «вимикатися» через зовнішню бездіяльність. Тобто виглядає так, ніби вона не хоче нічого робити, але насправді її ресурс вичерпано.

Окремий механізм, що часто маскується під лінь, — тривожність. Дитина, яка боїться зробити помилку, почути критику чи не виправдати очікувань, може відкладати дію, «зависати» або уникати завдань.

Це не лінощі, а форма психологічного захисту. Її енергія витрачається на внутрішню боротьбу з тривогою, а на дію вже не залишається сил. І чим більше тиску чи докорів отримує дитина, тим сильніше закріплюється цей цикл уникання.

Коли ми як дорослі бачимо лише поверхню — «нічого не хоче», «ледачий», — ми ризикуємо пропустити справжню причину. А якщо ставитися до поведінки як до сигналу, то виявляється, що дитині потрібно зовсім інше: більше відпочинку, чіткіші межі між роботою та вільним часом, емоційна підтримка, зниження надмірних вимог, розмови про страхи чи хвилювання.

Уміння відрізнити лінь від виснаження або тривоги — це про уважність і емпатію. Дитина не завжди може сама пояснити свій стан, вона показує його через поведінку.

І коли дорослий замість осуду пропонує розуміння та допомогу, дитина отримує досвід безпечного відновлення. З часом вона сама вчиться розпізнавати, коли «я справді не хочу», а коли «я втомився і мені потрібна пауза».

Таким чином, дитяча «лінощі» — це не риса характеру, а дзеркало внутрішнього стану. За нею може стояти перевантаження, сенсорна втома, тривожність чи відсутність відновлення. Якщо ми бачимо це ширше, то не намагаємося «розігнати лінь», а створюємо умови, у яких дитина поступово повертає сили, спокій і природну допитливість.

(с) Вікторія Книш - дитячий психолог, нейропсихолог.

#нейропсихолог #дитячаістерика #сенсорнеперевантаження #діти #школа #дитячііграшкиукраїна #першийклас #порадибатькам

14/09/2025

Маленький кінотеатр вдома — приглушене світло, смаколики, попкорн, подушки на підлозі і ваша дитина точно запам’ятає ці вечори як справжнє свято!

Лука (2021) 🌊
📝 Морський монстр намагається жити серед людей на березі. Літо, дружба та перші пригоди, що залишають слід у серці.

Енканто: Світ магії (2021) ✨
📝 Родина з неймовірними магічними здібностями… окрім однієї дівчини. Але саме вона стає ключем до справжньої магії.

Душа (2020) 🎹
📝 Джазовий музикант потрапляє у потойбіччя і шукає сенс життя. Мультфільм, що змушує задуматися про справжні пріоритети.

Коко (2017) 🤗
📝 Музика, родина та подорож у світ мертвих. Чудова історія про пам’ять, спадщину та сміливість слідувати серцю.

Зоотрополіс (2016) 🦊
📝 Місто, де живуть тварини всіх видів. Смартфонний детектив і маленька кролиця доводять: ніхто не замалий, щоб змінювати світ.

Вгору (2009) 🎈
📝 Старенький піднімає свій дім на повітряних кулях, щоб здійснити мрію. Пригода, емоції і трохи сліз щастя.

ВАЛЛ·І (2008) 🤖
📝 Самотній робот прибирає Землю… поки не знаходить кохання. Без слів, але з величезним серцем і чарівною атмосферою.

Рататуй (2007) 🧀
📝 Щур у Парижі мріє стати шеф-кухарем. Історія про те, що мрії реально здійснити, якщо вірити в себе.

В пошуках Немо (2003) 🐠
📝 Маленька рибка губиться у величезному океані, а батько вирушає на епічну подорож, щоб її знайти. Пригода та сімейні цінності в кожному кадрі.

Корпорація монстрів (2001) 🤩
📝 Монстри збирають крики дітей… поки один маленький монстр не закохується в дівчинку Бу. Тепло, гумор і дружба на максимум!

#діти #спільнівечори #кіновечір #щоподивитись

13/09/2025

Вказівний жест – це важливий етап у розвитку дитини.
В нормі вказівний жест виникає приблизно до 1 року.

Вказівний жест – це перший комунікативний жест. Тобто це жест, спрямований до інших людей, це спосіб діалогу і комунікації на невербальному рівні.

Більшість дітей починають активно користуватися вказівним жестом протягом першого року життя. Це відбувається приблизно до 12-13 місяця.
Спочатку дитина починає помічати й упізнавати предмети поблизу себе, потім вчиться перемикати увагу на далекі об’єкти: птахів за вікном, автомобіль, що проїхав, собаку тощо.

Чому важливо стимулювати вказівний жест у дітей?

Коли ви помітили, що дитина почала активно тикати пальчиком у все підряд, починайте заохочувати її дії, давайте залучити себе в цей процес. Важливо сформувати у неї правильні асоціації.

Стимулювання вказівного жесту в дітей - це перша сходинка в розвитку мовлення. Так буде поступово формуватися пасивний словниковий запас, який з часом перейде в активний.

Что делать, если указательный жест отсутствует

🔆Створювати ситуації, в яких дитина буде показувати пальчиком те, що їй хочеться взяти: підносимо потрібний предмет до дитини (або навпаки) на відстані, що трохи перевищує відстань витягнутої руки дитини. Дитина простягає руку, мама в цей момент формує з його пальчиків вказівний жест і вимовляє: ОСЬ ЦЕ ХОЧУ! І віддає дитині предмет. Так робити постійно і регулярно !!!!

🔆Якщо малюк не може робити вказівний жест на перших етапах допомагати йому формувати його рука-в руці.

🔆Ігри на дрібну моторику, що відпрацьовують пінцетне захоплення, такі як (шнурівки, розстібання/застібання ґудзиків, замочки-блискавки, ігри з прищіпками, сортер, ігри з пластмасовим пінцетом)

🔆Вчимо дитину працювати вказівним пальцем (малюємо на піску, тиснемо пластилін, аплікації, пальчикові фарби).

Центр практичної нейропсихології - Одеса

29/09/2025

28/09/2025

26/09/2025

25/09/2025

24/09/2025

23/09/2025

21/09/2025

20/09/2025

18/09/2025

16/09/2025

14/09/2025

13/09/2025

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Monday	11:00 - 20:00
Tuesday	11:00 - 20:00
Wednesday	11:00 - 20:00
Thursday	11:00 - 20:00
Friday	11:00 - 20:00
Saturday	11:00 - 19:00
Sunday	11:00 - 19:00