Чаплинская Анна Владимировна

24/11/2025

Коли ти втратиш щось важливе, світ дасть тобі декілька днів, щоб впоратись з цим. А далі треба буде жити далі. Робити звичайні речі. Повертатись до звичного життя.
Коли ти збагнеш, що так мало тих, кому цікаво як ти. Світ дасть тобі інших людей, на кого можна спертись, а потім вони не зможуть бути поруч. І ти все одно переживатимеш смуток від втрат. Повезло тим хто мало думає, або має погану памʼять. Можна викреслити людей, події і навіть власну провину.
Доки цей світ, не забрав власне життя йдемо далі. Нема часу на смуток, іноді і на радість. Ти маєш виконувати певні функції. Іноді просто так. Без відчуттів йти. Щоб потім обернутися назад, і посміхатись від того, якими мізерними були ті проблеми, які здавались колись величезними. А в процесі важко.
Досі не знаю як сприймати «отверженность и предательство». Посумувати. Робити висновки. Відпускати. І вимкнути думки, почуття. Доки світ не забрав життя, живу. Іноді краще не відчувати і не думати. Іноді глухоніма і сліпа. І кращого часу нема, ніж сон.

21/11/2025

Прокинулась сьогодні і…. -7❄️. На вулиці сухий мороз, ніколи не памʼятаю такої температури у Німеччині, та ще й у листопаді. Але нарешті не вода під ногами. 💦🤩скоро прикрашати ялинку будем 🥳 #чаплінська

19/11/2025

Читаю новини, серед ночі просинаюсь і відчуваю тривогу. Знов читаю новини. А раптом моя тривога про щось? Про те що не можу контролювати, і ніяк не можу допомогти… я відчуваю себе невидимою людиною, другом, донькою, дружиною тих хто зараз страждає від нічних атак. Мені страшно. За всіх знайомих. За рідні міста. За мобілізованих друзів і за маму, що має бути зараз в Києві. За Полтаву, за тих хто на Західній, бо полетіло туди.
Все що я можу молитись. Писати: як ти? Чесно соромно. Соромно нагадувати іншим, про те, що дисоціаційовано задля їхнього спокою. Бо вони лишились, а я ні. Бідна моя Україна. Хочеться щось зробити для людей, котрі вже на межі від того, що відбувається.
Сьогодні на перерві, на курсах німецької, всі вийшли і говорили про новини. Сказали і замовкли. Щось додали і знов мовчання. Купа злості, що таке може відбуватись. Сьогодні люди, котрі не звикли ховатись в укриття, бо до них не прилітає, та і навряд є це укриття… загинули. Тернопіль💔. Жах. Харків…. Боже, як таке може відбуватись? Як?
Зібрались сьогодні онлайн з колегами, і я втішена, що люди без світла, під обстрілами можуть виглядати краще ніж я:) пишаюсь своїми.

28/10/2025

Давай поглянемо🙃 на природу заздрості, як вона проявляється через критику, копіювання та несвідоме бажання мати те, що має інша людина. Ми можемо усвідомлювати психологічні механізми, які змушують нас засуджувати інших через власні внутрішні обмеження та страхи.😖

#психологія
#заздрість
#особистийРозвиток
#самоаналіз
#мотивація

20/10/2025

12/10/2025

Все складеться коли ГОСПОДЬ НАПРАВЛЯЄ кроки😍

28/09/2025

27/09/2025