27/07/2025
Сьогодні Православна Церква вшановує великомученика і цілителя Пантелеймона — святого, якого називають лікарем милості та любові.
Його життя — це тиха євангелія милосердя. Ще змалку він бачив людський біль і не проходив повз. Коли інші відвертали погляд, він нахилявся до стражденного, торкався його ран і молився, щоби Господь наповнив серце зраненої людини надією. Його руки лікували не лише травми тіла, а й безмовний відчай, який часто буває болючішим за будь-які рани.
Коли прийшла хвилина випробування, він міг обрати спокійне життя та славу земного лікаря. Але серце великомученика вже належало Христові. Його катували, змушували зректися, та він не поступився. Він знав: якщо зрадити Бога, жодне зцілення не принесе правдивої радості. Його сила була не від світу цього — бо він жив вірою, яка не боїться болю, і любов’ю, яка не знає меж.
Сьогодні ми, українці, як ніколи відчуваємо, що святий великомученик Пантелеймон — з нами. Наша країна лежить на хресті війни, її тіло зранене, а душа втомлена, як після довгих мук. Кожен день ми чуємо крик поранених, бачимо сльози матерів і відчуваємо біль тих, хто повертається з фронту з невидимими шрамами у серці. Нам потрібен святий Пантелеймон — як символ милосердя, яке здатне вилікувати навіть ті рани, які, здається, не гояться.
Ми молимося: «Святий великомученику Пантелеймоне, лікарю небесний, зціли нашу землю. Торкнись своїми молитвами до сердець наших воїнів, щоб у їхніх душах не погасло світло. Піднеси наших матерів, які ночами стоять на колінах перед іконою, благаючи Бога про одне — щоб їхній син повернувся живим. Лікуй наші душі, щоб вони не стали кам’яними від болю та ненависті».
Бо найбільше чудо святого — не лише зцілення хворих тіл, а відродження серця, що здатне любити, навіть коли світ горить у вогні ненависті. Він навчає нас: навіть коли довкола смерть і темрява, можна залишатися світлом. Навіть коли тебе зрадили або знищують, можна молитися і прощати.
Великомученику Пантелеймоне, будь нашим голосом перед Богом. Принеси Йому наші сльози, наші страждання, наш біль і зроби з цього молитву, яка зцілює. Навчи нас бачити у кожному ближньому не ворога, а людину, яка теж потребує світла. Бо світ тримається не на мечі, а на милосерді. Не на силі, а на любові. І ти є живим свідченням того, що любов сильніша за смерть.
