10/12/2024
❕️Як на нас впливають постійні обстріли та чому люди, попри небезпеку, не хочуть покидати домівки?
Сумська область має найдовший кордон із росією – 563 км. Попри постійні обстріли та ракетні атаки життя тут триває.
Кордон.Медіа спробували розібратися, чому ж люди обирають життя під обстрілами та не хочуть покидати рідний дім.
Найпоширеніші причини лишатися на прикордонні:
▪️страх невідомості (через відсутність грошей, житла, роботи)
▪️прив'язаність до дому та оточення
▪️маломобільність (люди похилого віку, наявність тварин тощо)
«З одного боку відмова евакуації це про цінності: свій дім, місто/село, свої люди. А з іншого – страх невідомості. І цей страх настільки сильний, що перекриває небезпеку», – Дар'я Данілова психолог, викладач кафедри ППСТ у СумДУ
❓️Як на нас впливають обстріли
Окрім прямої загрози життю, війна та її наслідки можуть викликати як фізіологічні (сон, харчування, звички), так і психічні зміни (роздратування, тривожність, плаксивість, пригніченість тощо)
Залишаючись у містах та селах, які постійно обстрілюються, люди починають звикати до прильотів, відсутності зв'язку та світла тощо.
Без адаптації було б набагато важче, говорить психологиня. Однак, разом з цим деякі люди починають нехтувати власною безпекою.
«Можна помітити сумну закономірність: після прильотів із трагічними наслідками, люди більше дбають про власну безпеку, але потім звичка знову бере своє», – Дар'я Данілова.
☝️Лишатися вдома чи евакуюватися кожен обирає сам. Головне, зробити цей вибір свідомо та нести за нього відповідальність.
Дайте чесну відповідь на питання: «Чи є умова, за якої я виїду, що конкретно має статись?».
«Ментальне здоров'я починається з фізичного. Ви повинні розуміти як забезпечити побут, якщо немає світла, чи є запаси їжі та води, а також вміти підтримати себе, коли важко», – Дар'я Данілова
А чому лишаєтеся ви? Чи помітили у себе якісь фізіологічні чи психічні зміни під час війни? Пишіть у коментарях👇