22/02/2026
Лямбліоз: симптоми, причини, діагностика
Лямбліоз на протязі багатьох років залишається актуальною проблемою громадського здоров’я, в світі щорічно реєструють більше 200 млн. випадків зараження людини лямбліозом.
Лямбліоз – це паразитарна хвороба, збудником якої є одноклітинні джгутикові найпростіші - лямблії. Збудник Giardia intestinalis (синоніми: Giardia lamblia, Lamblia intestinalis, Lamblia duodenalis) належить до роду Giardia, родини Hexamitidae найпростіших, які переважно вражають тонкий відділ кишківника.
Лямблії існують у двох формах — активній вегетативній та у вигляді цист. Джерелом інфекції є людина, яка виділяє цисти лямблій, деякі види тварин (собаки, свині, велика рогата худоба), серед яких також розповсюджений лямбліоз. Механічними переносниками цист можуть бути мухи та таргани.
Механізм передачі при лямбліозі – фекально - оральний.
Основні шляхи передачі:
✓ водний - вживання некип'яченої води з-під крана, з криниць, відкритих водойм, а також заковтування води під час купання у басейнах чи водоймах;
✓ контактно-побутовий - через забруднені руки, іграшки, посуд, рушники, постільну білизну;
✓ аліментарний (харчовий) - вживання забруднених продуктів, особливо овочів, фруктів та зелені, які не пройшли термічну обробку. Цисти лямблій з випорожненнями потрапляють у навколишнє середовище та забруднюють грунт, воду, овочі, зелень, де залишаються життєздатними тривалий час. В залежності від температури зовнішнього середовища цисти лишаються життєздатними у фекаліях від 2 до 24 діб, воді природніх водойм - 1-3 місяці, водопровідній воді від 28 діб до 3 місяців, стічній воді - до 130 діб, грунті - до 75діб. Цисти стійкі до кислот, лугів, речовин, що містять активний хлор, і цілком інактивуються лише при кип’ятінні. Концентрації хлору, рекомендовані для бактерійного знезаражування води, стосовно цист неефективні.
Симптоми захворювання. Клінічні прояви можуть бути різноманітні від безсимптомних випадків до тяжкого гострого гастроентериту та хронічної мальабсорбції.
Безсимптомний лямбліоз (лямбліоносійство). Багато інфікованих людей не мають жодних симптомів, але можуть виділяти цисти лямблій і поширювати інфекцію. Ця форма часто виявляється випадково під час скринінгових обстежень.
Гострий лямбліоз. Часто виникає після вживання забрудненої води чи їжі. При гострому лямбліозі клінічні прояви, зазвичай, тривають 1-3 тижні після зараження та проявляються різким нападоподібним болем в епігастральній області, нудотою, втомою, незначним підвищенням температури; випорожнення бувають від водянистих до більш твердих, можуть бути профузними, з неприємним запахом; тенезми з’являються вранці та після прийому їжі. Потребує лікування антипаразитарними препаратами та дієти. Рекомендується обмеження солодощів, молочних продуктів, перевага надається кашам, нежирному м’ясу та кисломолочним продуктам. При неправильному лікуванні гостра форма переходить в хронічну, викликаючи серйозніші порушення травлення, алергію та дефіцит вітамінів.
Хронічний лямбліоз. При хронічному лямбліозі симптоми подібні до гострої форми, але легші. Розвивається у частини пацієнтів, особливо у дітей, і може тривати місяцями або роками. Характеризується періодичною діареєю та запорами, метеоризмом, дискомфортом у животі, симптомами мальабсорбції, яка може призвести до значної втрати ваги, втоми, анемії та затримки росту у дітей. Також при лямбліозі характерні неврологічні прояви: дратівливість, плаксивість, слабкість, втома, головний біль; вегетативні розлади: посилене потовиділення, часте, поверхневе дихання, прискорене серцебиття; алергічні прояви: зуд, блідий колір шкіри та висипи, кон’юнктивіт, еозинофілія, астматичний бронхіт. Ускладнення лямбліозу: дисбактеріоз, холангіт, панкреатит, реактивний артрит, кропив’янка та увеїт, вторинна мальабсорбція, .
Групи ризику при лямбліозі: ▪
-Діти до 10-12 років: Найвразливіша категорія через неповністю сформовані гігієнічні навички (звичка тягнути брудні руки та предмети до рота) та особливості імунітету. Особливо це стосується дітей, які відвідують дитячі садки та школи.
▪ -Працівники дитячих та закритих установ. ▪ -Особи, які мали контакт з хворою людиною.
▪ -Працівники каналізаційних служб та сільського господарства: Через прямий контакт із забрудненими стічними водами або добривами (фекаліями).
▪ -Імуноскомпроментовані особи. ▪ -Особи з низькою кислотністю шлункового соку: Шлункова кислота є природним бар’єром для цист лямблій; її зниження полегшує проникнення паразитів у кишківник.
▪ -Мандрівники та туристи: Люди, які відвідують регіони з низьким рівнем санітарії або вживають воду з відкритих джерел під час походів без належної фільтрації чи кип'ятіння. Діагностика лямбліозу :
➢ мікроскопія калу або дуоденального вмісту дванадцятипалої кишки: дозволяє виявити цисти або вегетативні форми лямблій. Для достовірності необхідно 3-х кратне обстеження з інтервалом в 2-4дні;
➢ серологічний метод ІФА( виявлення IgM та Ig G до лямблій у крові);
➢ використання діагностичних тестів для виявлення антигену в калі;
➢ ПЛР-метод для виявлення ДНК лямблій у калі.
Заходи профілактики лямбліозу:
• ретельне миття рук із милом, особливо після відвідування туалету, зміни підгузків, прогулянок, контакту з тваринами, перед приготуванням і вживанням їжі. Важливо знати: антисептики не знищують цисти лямблій;
• формування у дітей навичок особистої гігієни (не тягнути брудні руки та предмети до рота);
• використання лише безпечної води - кип’яченої або бутильованої; не рекомендується пити воду з колодязів, джерел та відкритих водойм без попереднього кип’ятіння не менше 5-10 хвилин;
• ретельне миття овочів, фруктів, зелені під проточною водою з подальшим обшпарюванням окропом;
• зберігання продуктів харчування в закритому вигляді для запобігання їх забрудненню мухами та іншими комахами;
• регулярне вологе прибирання приміщень, побутових поверхонь, миття іграшок з використанням 2% гарячого мильно-лужного розчину;
• своєчасне обстеження і лікування контактних осіб та з захворюваннями ШКТ. Після пройденого лікування необхідно пройти контрольне 3-х кратне обстеження для підтвердження факту одужання хворого.
Епідеміологічний нагляд за лямбліозом спрямований на моніторинг захворюваності, виявлення джерел інфекції, визначення шляхів передачі (водний, харчовий, контактно-побутовий) та проведення профілактичних заходів.
Кожен підтверджений випадок лямбліозу реєструється, передається екстрене повідомлення до філії ДУ «ОЦКПХ МОЗ України»(1.Наказ МОЗ України від 15.09.2023 №1642 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 10 січня 2006 року №1». 2. Наказ МОЗ України від 30.07.2020 №1726 «Про затвердження Порядку ведення обліку звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації»).
Особливу увагу треба приділяти своєчасному виявленню, обстеженню та, в разі необхідності, лікуванню контактних осіб, особливо в дитячих колективах та сім'ях для запобігання поширенню цього паразитарного захворювання.
