Психолог Рабінчук Володимир

Психолог Рабінчук Володимир Психолог, сертифікований гештальт-терапевт.

От є люди, з якими легко поговорити.Пожартувати. Провести час.Але коли мова заходить про щось особисте, глибше - стає с...
30/04/2026

От є люди, з якими легко поговорити.
Пожартувати. Провести час.

Але коли мова заходить про щось особисте, глибше - стає складніше.

Зазвичай це не про тип характеру чи темперамент, зазвичай там є досвід.

Десь не почули, знецінили чи використали те, що ти сказав, проти тебе ж самого

Ти можеш нормально спілкуватись. Але не показувати, що насправді думаєш чи відчуваєш.

Тримаєш себе в рамках.
Контролюєш, що говориш. Часто мовчиш.

Бо є страх, що якщо показати більше — це не приймуть, не зрозуміють або, ще гірше - використають проти.

Є ще одна причина.

Коли сам із собою не до кінця ок,
близькість стає складною.

Бо інша людина починає бачити тебе ближче, ніж хотілося б.
А це не комфортно, не зручно, не завжди відвертість і чесність подобається.

І це нормально, що є обережність.

Проблема виникає тоді,
коли ця обережність починає заважати.

Коли ти в компанії, поруч багато людей, але по факту САМ.

Близькість — це завжди ризик.

Ризик бути незрозумілим, неприйнятним, не сподобатись.
Ризик почути щось не дуже приємне.

Але без цього не виникне довіра, підтримка.
Відчуття, що ти не один.

А ви легко зближуєтесь з новими людьми чи тримаєте дистанцію?

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Як зрозуміти, що в тебе немає внутрішньої опори?Давайте розберемось.Є відчуття, ніби самому з собою не зовсім надійно. І...
28/04/2026

Як зрозуміти, що в тебе немає внутрішньої опори?

Давайте розберемось.

Є відчуття, ніби самому з собою не зовсім надійно. І тоді хочеться, щоб хтось або щось це підтвердило ззовні.

На думку інших, реакцію близьких, чи похвалу від керівництва.
Як це зазвичай проявляється.

Складно прийняти рішення і не сумніватись після.
Хочеться ще раз перепитати, ще раз перевірити, чи нормально все ?...

Важко сказати мені це не підходить»
Бо немає усвідомлення, а як я хочу, ніби комусь видніше як для мене краще.

Є потреба, щоб оцінили.
Бо без цього немає відчуття, що зроблено достатньо добре. Що я впорався.

В стосунках виникає страх втратити.
І через це доводиться більше терпіти та старатись ніж хочеться.

Це про те, що опора поки більше зовні, ніж всередині.

І тоді будь-яка зміна, критика або дистанція від іншої людини
відчувається значно сильніше.

Бо ніби забирають те, на чому тримався.

Внутрішня опора - це не бути супер героєм і впевненим у всьому.

Це про здатність залишатися з собою, навіть коли є сумніви, страх чи невизначеність.

Мати свою позицію.
Мати право сказати «ні»
І не гризти себе, якщо хтось з цим не згоден.

Це формується через досвід звісно.
Через моменти, де вдається обрати себе, а не тільки зручність.

І якщо зараз більше відчуття, що немає внутрішньої стійкості і опори - це просто точка, з якої можна почати будувати опору в собі.
І в терапії ми також над цим працюємо з клієнтами.

Психологічного вам здоров’я і внутрішньої стійкості 🤝

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Якщо на роботі колега не вклався в дедлайн. Ти кажеш: «ок, буває, давай допоможу»Сам не вклався — в голові одразу: «от я...
27/04/2026

Якщо на роботі колега не вклався в дедлайн. Ти кажеш: «ок, буває, давай допоможу»

Сам не вклався — в голові одразу: «от я безвідповідальний»

Друг забив на тренування —« та нормально, він втомився, працює ж так багато і дружина, діти , та і батькам помагає»

Сам пропустив - я слабак.

Напарник не зрозумів з першого разу - нічого, ми ж не все маємо знати в цьому житті

Сам не зрозумів - як можна було бути таким безголовим.

З іншими є терпіння. З собою ні.
З такою звичкою не народжуються.

Вона виникла там, де за помилки прилітало, де цінували за успіх , а не процес, де треба було не підводити і бути найкращим.

На перший погляд це допомагає.
Ти відповідальний, зібраний, на тебе можна покластись.

Потім починає заважати.
Бо це створює злість та тривогу.
Немає права на помилку.
Навіть коли все зроблено добре
є відчуття, що мало

Що з цим робити.

1️⃣ ловити, як ти з собою говориш.
І питати : чи люблю зараз я себе?

2️⃣ міняти формулювання.
Не «я безвідповідальний» , а «я просто не встиг, треба зрозуміти чому»
Не «слабак», а «не витягнув, значить щось не розрахував»

3️⃣ дати собі прийняття,
час та другий шанс.

Бо зараз виходить перекіс: до інших з прийняттям, до себе як до ворога.

Так чому з іншими можна бути поблажливим, а з собою ні?

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

На жаль, помічаю, що вдячність у нашому суспільстві, коли це стосується сімейних зв’язків, дуже викривлена.І все, що від...
23/04/2026

На жаль, помічаю, що вдячність у нашому суспільстві, коли це стосується сімейних зв’язків, дуже викривлена.

І все, що відбувається в малому ойкосі, сприймається як щось само собою зрозуміле чи навіть із претензією.
«Ти нарешті помив посуд, який я ще зранку просила помити».
Тут немає вдячності, а тільки невдоволення.
«Ну і що, що ти попрала мої речі, я ж ходжу на роботу і заробляю гроші для нас...»
Такі прості діалоги можна почути чи не в кожній родині — як у парі, так і у стосунках із дітьми.
Але після таких слів зазвичай усі залишаються невдоволеними, адже знецінення вкладу не може принести задоволення.
Якщо ж почати помічати дрібниці і говорити за це «спасибі», виділяти важливі моменти та обмінюватися словами вдячності, то, можливо, не одразу, але з часом відбудеться те чудо, на яке багато хто чекає, — мир і радість у стосунках.
Взаємна вдячність творить дива.

Згодні ?

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

21/04/2026

Є відчуття, що треба зробити добре. Не просто нормально, а ідеально.

І саме через це багато речей не починаються.

Бо поки немає впевненості, що вийде як треба - рука не піднімається зробити перший крок.

У школі це було «переживаю за оцінки»
В університеті - «треба здати на відмінно щоб отримати червоний диплом »
В роботі «я ще не готовий брати більше»
В житті - «поки не буду впевнений/впевнена, краще не рухатись»

Зі сторони це виглядає як серйозність і відповідальність.
По факту ми самі поставили себе в режим очікування.

Не буде моменту, коли стане повністю ясно
Не буде стану без сумнівів.

Будь-яка нова дія - це завжди невідомість.

Краще не почати, ніж зробити не так.
Краще ще підготуватись, ніж ризикнути.

Проте:
Досвід це не те що з’являється в в думках
Він утворюється тільки в процесі.

Перші кроки майже завжди не ідеальні.
Рішення можуть бути не правильні .
Результат не той, який уявлявся.

Коли є звичка робити тільки на відмінно,
будь-який інший варіант сприймається як провал.

І поки все ділиться на ідеально / неідеально —
мрії залишаються планами.

Бо план можна складати безкінечно. А дія завжди виводить у реальність.

Варто хоч інколи дозволяти собі робити неідеально
і не зупинятись ч�

Це відбувається майже автоматично.В Instagram глянутихтось заробляє більше,хтось виглядає красивішехтось швидше «реалізу...
20/04/2026

Це відбувається майже автоматично.

В Instagram глянути
хтось заробляє більше,
хтось виглядає красивіше
хтось швидше «реалізувався»

Порівняння звичайно можна використати щоб зрозуміти, де я, а де інші.
Можна звіритись з своїми бажаннями, темпом, результатами
Проте, ми майже завжди порівнюємо себе не на свою користь.
Не помічаємо, що в нас вже є.
Не враховуємо свій шлях.
Беремо чужий результат - і ставимо його як мірку для себе.
Ми порівнюємо свою внутрішню кухню з чужою вітриною.
Я знаю свої сумніви, страхи, помилки.
А в іншого пильную тільки результат.
І на цьому фоні звичайно здаватиметтся, що я гірший або не такий...

Ще глибше - це про внутрішню опору. З цим запитом, до речі, зараз часто до мене приходять клієнти.
Коли немає відчуття «зі мною ок»
оцінка себе починає залежати від інших.
Хтось кращий і я вже себе списую
Хтось слабший і стає легше.
Але це нестабільна система.

Бо завжди знайдеться хтось, поруч з ким я програю.

Чи є у вас своє розуміння:
хто ви, куди йдете, що для вас нормально.

Бо коли це є - чужі результати можуть надихати, слугуючи запрошенням, а не змаганням

Скільки з того, за що ви себе критикуєте, ви б ніколи не сказали близькій людині?

Але чомусь дозволяєте це собі.

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Зручно вірити, що можна прийти, поговорити, і все стане інакше.Без довгої роботи, дискомфорту, відповідальності.Просто...
10/04/2026

Зручно вірити, що можна прийти, поговорити, і все стане інакше.

Без довгої роботи, дискомфорту, відповідальності.

Просто одна сесія - і нове життя.

А тепер про реальність. Одна сесія не змінює життя.
Але вона може відкрити очі.

І далі починається те, важке: робити інакше, витримувати нові реакції, не повертатись у старі сценарії

Бо інсайт отримати легко.
Жити по-іншому - складно.

Ви можете зрозуміти, що вас не поважають у стосунках. І все одно в них залишатись.

Можете усвідомити, що вигорали роками. І далі жити в тому ж темпі.

Бо знання нічого не змінює.
Змінює тільки дія та досвід.

Тому фраза “одна сесія змінить життя” продає. Але не працює.

Працює інше👇🏼

Регулярність.
Чесність із собою.
Готовність дивитись туди, куди не хочеться.

І так, це довше. І так, це не красиво звучить.

Зате це дає результат.

Терапія - процес, в якому або береш участь або ні.

І якщо ви шукаєте «одну сесію, яка все вирішить» - я не ваш психолог.

Але якщо ви хочете розібратись, чому ваше життя давно не дає відчуття радості, або ви хочете щось змінити, проте вам не виходить -
вже з першої сесії можна зрозуміти куди дивитись і куди далі рухатись.

І це вже спільна робота.

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Чоловік ставить роботу в пріоритет - він молодець, забезпечує.Жінка ставить роботу в пріоритет - вона погана дружина і м...
03/04/2026

Чоловік ставить роботу в пріоритет - він молодець, забезпечує.

Жінка ставить роботу в пріоритет - вона погана дружина і мама.

Чоловік приходить втомлений і мовчить - йому треба відпочити, не чіпайте.

Жінка приходить втомлена і мовчить - що з настроєм? знову щось не так?

Чоловік не хоче зараз дітей -
ще не готовий, нормально.

Жінка не хоче дітей - егоїстка, «потім буде пізно»

Чоловік заробляє більше -
він опора.

Жінка заробляє більше -
«як ти з цим живеш?» «він не відчуває себе мужиком?»

Чоловік різкий, впертий - характер.

Жінка різка, вперта - важка, з нею складно.

Чоловік після розлучення - не пощастило з дружиною

Жінка - з причепом. Нікому не потрібна

І найцікавіше - це не тільки про чоловіків.

Жінки самі дуже добре вміють ставити ці рамки одна одній.
І собі в першу чергу.

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

1️⃣ Бере відповідальність за себеНе шукає винних у всьому.Розуміє: це мої рішення - і мої наслідки.2️⃣ Вміє говорити пря...
02/04/2026

1️⃣ Бере відповідальність за себе
Не шукає винних у всьому.
Розуміє: це мої рішення - і мої наслідки.

2️⃣ Вміє говорити прямо
Не накопичує образи місяцями.
Може сказати: “мені це не підходить”, “мені неприємно”.

3️⃣ Не перекладає свої емоції на інших
Якщо злиться - не шукає, на кого це вилити.
Розуміє, що його/її стан - це його/її відповідальність.

4️⃣Вміє чути іншу людину
Навіть якщо не згоден.
Не тільки говорить, а й реально слухає.

5️⃣ Має межі
Не погоджується на все підряд.
Може відмовити без відчуття провини.

6️⃣ Не ідеалізує і не знецінює
Бачить людей і ситуації такими, як є.
Без крайнощів: “все ідеально” або “все погано”.

7️⃣ Витримує складні моменти
Не тікає від проблем і не робить вигляд, що їх нема.
Може залишатися в реальності і шукати рішення.

Якщо коротко:
психологічна зрілість - це коли ви не ідеальні, але з вами зрозуміло і безпечно.

І для себе, і для інших.

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Поки немає дітей, стосунки - це про двох.Є час поговорити, побути разом, посваритись і помиритись.Потім з’являється дити...
31/03/2026

Поки немає дітей, стосунки - це про двох.
Є час поговорити, побути разом, посваритись і помиритись.

Потім з’являється дитина.
І життя різко стає про трьох.

І тут починається те, про що мало говорять.

Ніч. Дитина плаче.
Жінка встає третій раз, чоловік робить вигляд, що «не почув».
Зранку обоє втомлені, але кожен по-своєму.

Вона цілий день з дитиною і вже не має сил ні на що.
Він працює і відчуває, що «на ньому все тримається»

І замість «ми разом» з’являється змагання: кому важче.

Раніше можна було просто побути разом. Тепер він постійно зайнятий, вона постійно втомлена.

Раніше була близькість.
Тепер часто є режим: нагодувати, вкласти, вижити до вечора.

І це нормально, що стосунки змінюються.

Ненормально - робити вигляд, що нічого не відбувається.

Бо в цей період накопичується багато невисловленого:

«мені не вистачає тебе»
«я теж втомлений/втомлена»
«мені важко, і потрібна твоя допомога»
«я не справляюсь, хоч і роблю вигляд»

І якщо про це не говорити - з’являється дистанція.

Є ще одна річ.

Після народження дитини партнери часто перестають бачити один одного як пару.
Стають «мама» і «тато», але гублять «чоловіка» і «жінку»

І тоді стосунки близькості все менше.

Допомагають прості розмови:

сказати: «мені важко»
запитати: «як ти?»
не змагатися, а підтримати
дати одне одному час побути не тільки батьками

Так дитина змінює життя.
Але не повинна забирати стосунки.

А ваше життя змінилося з появою дитини ?

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Перед весіллям зазвичай думають про сукню, ресторан і гостей.А от про життя після думають значно менше.Бо здається: якщо...
30/03/2026

Перед весіллям зазвичай думають про сукню, ресторан і гостей.
А от про життя після думають значно менше.

Бо здається: якщо любимо то «з милим рай в шалаші» якось складеться.

Складаться. Але не так романтично, як у голові.

Місяць після весілля вже виглядає не як фільм.
Хтось не в настрої, хтось не виспався, хтось уже з телефоном у руках.
І це не проблема. Це реальність.

Далі більше.

Ви по-різному ставитесь до грошей.
Один хоче відкладати, другий - жити в моменті.
І кожна покупка може стати маленьким конфліктом.

У вас різний ритм життя.
Комусь важливий порядок, комусь - спокій.
Комусь треба говорити одразу, комусь - помовчати.
Хтось хоче прокидатися в 6 ранку а хтось в 10:00.

І це не про те, що ви не підходите один одному.
Це просто два різних світи під одним дахом.

Ще одна річ, про яку мало думають.

Одруження не вирішує проблеми, які вже є.
Якщо до цього були образи, недовіра, замовчування - вони нікуди не зникають.
Просто стають ближчими.

Любов - це добре.
Але довго тримаються не тільки на ній.

Тримаються на вмінні:

говорити, коли щось не так
слухати, навіть коли не згоден
домовлятися, а не вигравати
не тягнути все на собі і не чекати, що інший здогадається

І ще важливе.

Партнер не буде закривати всі потреби. Не буде завжди розуміти без слів.

Інакше дуже швидко з’являється розчарування.

Шлюб - це місце, де ви щодня будуєте стосунки разом.

Тому перед одруженням важливо зрозуміти не тільки чи добре разом, а й як ми поводимось, коли нам погано

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Знайома історія? 👇🏼Домовились зустрітись о 19:00 - ти готовий/готова, чекаєш.20:00 людина тільки “виїжджає”.Тобі дуже не...
29/03/2026

Знайома історія? 👇🏼

Домовились зустрітись о 19:00 - ти готовий/готова, чекаєш.
20:00 людина тільки “виїжджає”.
Тобі дуже неприємно, але кажеш: «та нічого страшного»

Обіцяли подзвонити - не подзвонили.
Пишеш перший/перша.
У відповідь: «ой, закрутився».
І ти знову робиш вигляд, що все ок.

На людях можуть підколоти, сказати щось неприємне.
Ти усміхаєшся, щоб не було ніяково.
Потім прокручуєш це в голові весь вечір.

Тобі щось не підходить але ти мовчиш.
Бо «не хочу псувати відносини»
Бо «всі ж не ідеальні»
Бо «люблю»

І так проходить не один день.

Ти підлаштовуєшся під чужий графік.
Погоджуєшся на плани, які тобі не заходять.
Терпиш слова, які зачіпають.
Закриваєш очі на речі, які всередині вже давно «не ок»

І наче нічого критичного.
Не катастрофа.

Просто поступово тебе в цих стосунках стає все менше.

Зате терпіння все більше.

І тут важливий момент, який часто не помічають.

Ти терпиш бо боїшся втратити.

Бо є страх, що якщо почнеш говорити можуть піти.
Що якщо скажеш «мені так не підходить» - станеш не зручним.

Але є нюанс.

Любов - це не коли ти постійно стискаєш себе, щоб все трималося.
Це коли ти можеш сказати: мені це не ок— і тебе не відштовхнуть за це.

І от чесно.

Скільки разів за останній тиждень ти сказав/сказала “та нічого”,
хоча насправді було зовсім не нічого?

Підписуйся на мій інстаграм

https://www.instagram.com/rabin.chuk?igsh=a2l4bXBrYXk5eXMw&utm_source=qr

Address

Чумацька 1
Ternopil
46000

Telephone

+380989553700

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Психолог Рабінчук Володимир posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category