Hlushok Victoria

20/05/2026

10/05/2026

Кожен свій успіх я приношу мамі.
Тому що саме вона ось уже 43 роки розділяє його з незмінною вірою, що я - найкраща.
Тому що вона завжди особливо за мене радіє.
Тому що вона ніколи в мені не сумнівається.

Я несу до мами і невдачі. Щороку менше, бо, дорослішаючи, мені хочеться її лише тішити.
Вона незмінно мене підтримує.
Сумує або гнівається разом зі мною, але вірить, що мої невдачі - випадкові.
І жодна з них не змінює її думки про мене.

Свої успіхи і невдачі мої діти приносять до мене. Кожен успіх мені хочеться збільшити як звідси і до неба. Кожну невдачу перетворити на піщинку на їх широкій і рівній дорозі.

І знаєте, мені це майже щоразу вдається.
Тому що це завжди вдавалось моїй мамі.
Тому що мої діти цього від мене чекають.
Тому що я - Мама.

З Днем Матері, найкращі у світі матусі!

05/05/2026

Почуватися непотрібною - дуже важко.
І не лише тоді, коли ти маленька і все ще віриш, що весь світ обертається навколо тебе.
Почуватися непотрібною дуже важко і тоді, коли ти доросла.
І надто тоді, коли тебе вважають сильною. Коли ти добре володієш своїми почуттями, а біль умієш вправно приховувати.
Тоді - особливо важко.

Бо ти вже не плачеш вголос.
Не просиш і не пригадуєш про те, що тобі було обіцяно.
Але усе це відбувається всередині.

Тому що там, - десь під блискучими міцними обладунками, - ти все ще така ж, вразлива і чутлива, маленька дівчинка.

29/04/2026

Скільки б часу не витрачалося на приготування їжі, вона закінчується, і потрібно знову куховарити.

Скільки б не сортувалася брудна білизна, не запиралися плями, не відвозився почистити сезонний одяг, це доводиться повторювати знову й знову.

Скільки б не мився посуд, не прибиралося в кімнатах, не витирався пил і не складались речі на полицях…

Яким чудово зрежисованим не було б дитяче свято, як би натхненно не вітали рідних, які чудові подарунки не вдалося б зорганізувати - усе це незабаром знову стане пунктами у списку.

Підтримування стосунків і збереження в пам’яті важливих дат, логістика і планування дозвілля, розмови на чутливі теми і комунікація в групах, каналах і чатах -

це робота, що ніколи не закінчується.

І питання навіть не в тому, чому вона споконвіку називається жіночою.
А в тому, що навіть ми, жінки, роботою все це нерідко

не вважаємо.

24/04/2026

Чому в стосунках виникає тривога
(й навіщо вам презумпція невинуватості)

Чи буває у вас відчуття, що ви чимось завинили, коли людина поруч мовчить й уникає контакту?
Чи шукаєте, що ви зробили не так, коли партнер в поганому настрої?
Чи намагаєтесь вгадати, що відчуває близька вам людина і чому?

Тривога, що виникає у відповідь на такі переживання, формує в думках безліч версій - і всі неприємні;
вона змушує брати на себе відповідальність за те, що ви насправді не можете контролювати;
запускає в думках нескінченні монологи-виправдання;
змінює вашу поведінку і впливає на тіло.

Запитати про те, що насправді відчуває той, хто поруч, важко - раптом це спровокує конфлікт або збільшить дистанцію.
Втім, відповідь «все добре» також не приносить заспокоєння.

Така тривога особливо часто виникає у тих, кого в дитинстві карали мовчанням і відстороненням, хто переживав емоційну занедбаність і сумнівався у своїй важливості і цінності.

Вона дає лише ілюзію контролю - адже ви ніколи не знаєте, чи вгадали, -
а залишатися в провині постійно дуже виснажливо.

Іноді за мовчанням чи напругою партнера або іншої важливої для вас людини справді є незадоволення або образа. Іноді від вас очікують, що ви вгадаєте. У таких стосунках складно - та ви не завжди здатні це змінити.

Але ви можете змінити власну реакцію.
І не вважати себе винними у поганому настрої чи напрузі інших
доки не доведено протилежне.

09/04/2026

У такий самий Чистий Четвер кілька років тому я почувалася дуже радісною. За вікном сяяло сонце, наближалося моє улюблене в році свято, паски вдалися, а мій новий текст несподівано отримав дуже теплий відгук.

За кілька годин я дізналася, що втратила дорогу мені людину.

За вікном усе ще було сонячно і святково, паски пахли на всю хату, телефон вібрував словами вдячності і схвалення,
але я почувалася зовсім по-іншому.

Я часто згадую про це саме у передсвяткові дні, коли у вирі підготовки форми свята
так легко загубити його зміст.

Хтось цьогоріч спече багато пасок, хтось - одну, а хтось придбає.
Хтось все прибрав і вимив вдома й на могилах, хтось не встиг, а ще комусь забракло сили.
Хтось готує нову вишиванку, у когось вона єдина, а хтось узагалі її не має.

Це те, що про інших ми можемо знати.

Та серед людей, яких ми невдовзі зустрінемо з кошиками біля церкви,
точно будуть ті, кому до болю сумно чи самотньо,
ті, для кого кожне свято - це випробування,
ті, хто проживає кризу, втрату, невідомість.
І дуже часто (переважно) цього всього ми про них не знаємо.

Мені хотілося б нагадувати це собі у миті,
коли я поспішаю дати чомусь чи комусь оцінку.
Коли здається: всі повинні відчувати й діяти, як я.
Коли я думаю, що знаю більше.

Бо, власне, саме думки, судження і вчинки
так важливо
сьогодні очистити.

03/04/2026

Якось мені довелося пояснювати дитині, що поганий вчинок не робить і її поганою.

Мені хотілося сказати це просто, але так, щоб їй запам’яталося.

- Уяви собі, що твої слова або вчинки - це твоє вбрання. Воно може бути гарне або ні, чисте або брудне, ціле або пошкоджене. Але яким би це вбрання не було, ти в ньому залишаєшся тією ж хорошою і дуже любимою дівчинкою. І можеш вирішити, прикрашає воно тебе чи ні, одягати його знову чи взагалі позбутися.

Мамі цієї дитини дуже хотілося, щоб вона добре поводилась.
А ще більше їй хотілося, щоб її донька завжди памʼятала:
навіть коли ми помиляємось, ми однаково гідні любові і з нами все добре.

Тому що мамі цієї дівчинки досі доводилося часто

і собі про це нагадувати.

31/03/2026

Ідеальні пари ніколи не сваряться. Вони ведуть конструктивні діалоги й завжди охоче поступаються.

Ідеальні пари завжди думають однаково. Ба більше, легко читають і миттєво розуміють навіть неозвучене.

Ідеальні пари не переживають кризи. Їх спільне життя легке, комфортне й цілком прогнозоване.

В цих парах чітко й справедливо розподілені обов’язки. Всі інтереси - спільні, і збережений баланс робота-відпочинок.

У ідеальних пар не надто пізно і не надто рано правильним чином народжуються ідеальні діти.

Ви зустрічали ідеальну пару?

Якщо це ціль, будьте до себе добрими і зауважте, що навіть на тортах цей артефакт зʼявляється все рідше😉

27/03/2026

Є слова, які довго носиш з собою. Вони як вантаж, з яким доводиться підійматися вгору крутими сходами.

Через них відчуваєш провину і складаєш в думках безкінечні промови з виправдань і розʼяснень,
почуваєшся безсилим і виснаженим,
сумніваєшся в собі і своїй цінності.

Після них тобі дорікають неправильним сприйняттям і надмірною чутливістю.
Бо вони заради твого блага і «не ображайся, але…»

Ці слова завдають тобі болю або ж руйнують вогник в очах і бажання діяти,
вони розхитують твою віру в себе або множать на нуль те, чим ти пишаєшся.
Ці слова заважають йти далі і саме через них навіть на перший крок тобі так складно іноді наважитись.

Найдовше і найважче отримувати ці слова від твоїх близьких.
Ти не можеш, на жаль, ніяк їх скасувати.
І попередити також не завжди в твоїх силах.

Як би високо не знаходилась твоя мета, яким складним не видавався б шлях, іди. Принаймні спробуй.
Але, перш ніж почнеш рухатися догори, будь ласка, залиш ці слова
десь під сходами.

Іди без тягаря і
склади собі свої.♥️

20/03/2026

Кажіть іншим, що вони варті більшого.
Кажіть, що вони важливі і що їх почуття мають значення.
Що їм можна погоджуватись і відмовляти, приймати і не приймати, віддавати і брати.

Кажіть іншим, що вони варті любові.
Кажіть, що їх цінність не залежить від їх досягнень.
І що вони не завжди безсилі, коли так почуваються.

Хваліть інших і робіть їм компліменти.
Знаходьте добрі слова і не соромтеся їх озвучити.
Тим, кого любите, нагадуйте про це часто.

Адже ми всі насправді дуже потребуємо підтримки.
І тих, хто вірить у нас більше,
аніж ми самі.

18/02/2026

Тиждень тому мені виповнилося 43.

Вранці в день народження діти подарували мені кульки-цифри, і в першу мить я відчула гостре бажання поміняти їх місцями.

Прекрасні 34. Тоді було
менше років, кілограмів, зморшок, напруги, втоми. Менше клопотів. Менше болючого й неочікувано складного досвіду.

Натомість багато легкості, довіри до майбутнього, мандрівок і планів.
Бо навіть події 2014 я, зізнаюсь чесно, повністю тоді не усвідомила.

Прекрасні 34, у які я… зовсім не хотіла б повернутися.
Адже тоді було
менше розуміння себе, самоповаги, успіхів у роботі, навчання. Менше дітей. Менше справ, які приносять задоволення. Менше прекрасного, цінного [різного] досвіду.

Усе, що відбулося за ці роки, мене, як і усіх, змінило. Багато болю, багато втрачено. Але здобуто незрівнянно більше.
Я гостріше усвідомила, хто я. Відчула силу свого роду. Зберегла і збудувала близькі стосунки. Дізналася, що я можу дуже багато.

Мені як ніколи подобається моє відображення у дзеркалі. Я захоплююся людьми, які приходять у моє життя і залишаються поруч.

Тому свої 43 я ні на що не проміняю.

Хіба що на 44.
Але трішки пізніше.😉