06/03/2026
#Мояпрофесіятранспланткоординатор
🤝Знайомтеся: Володимир Наконечний - трансплант-координатор КНП "Київська міська клінічна лікарня 3".
Володимир - анестезіолог із 11-річним стажем. Коли у 2019 році в Україні почали активно розвивати трансплантацію, керівництво лікарні запропонувало саме йому спробувати себе у новій тоді професії.
Він зізнається: почуття були двоякі. З одного боку - професійний інтерес до нового. З іншого - невеликий скептицизм. А чи вдасться в Україні запустити такий складний, високотехнологічний напрямок?
Цікавість перемогла. Володимир пройшов навчання у Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова і став одним із перших трансплант-координаторів у столиці.
У лікарні, де він працює, трансплантації безпосередньо не проводять. Тому завдання трансплант-координатора - організовувати процес забору органів у померлого донора, від отримання згоди родини до оформлення всіх необхідних документів і передачі органів трансплантаційній команді.
Володимир переконаний - ця професія вимагає високої організованості, відповідальності і дотримання норм закону. А ось найскладніше у ній - це спілкування з родинами у момент їхнього найбільшого болю.
▶️ «Як лікар я чітко розумію, що в цій конкретній ситуації шансів повернути людину до життя вже немає. Але є шанс продовжити життя іншим. У розмовах з родичами я завжди намагаюся бути чесним і делікатним, і кожного разу, люди, які знаходять у собі сили сказати «так», для мене - герої. Без перебільшення».
У 2025 році у Київській міській клінічній лікарні №3 вилучення органів було проведено у п’яти посмертних донорів. Це означає, що близько 20 українцям медики змогли провести довгоочікувані пересадки.
Володимир не знає імен реципієнтів. Але завжди підтримує зв’язок із колегами з центрів трансплантації й цікавиться, як проходить реабілітація.
▶️«Нещодавно побачив відео пацієнта після трансплантації серця. Здогадався, що це серце донора з нашої лікарні. Чоловік просто сидів і снідав. Усміхався. Смакував їжею і життям. І мене це дуже зворушило. Бо я відчув свою причетність. І зрозумів, що мій колишній скептицизм давно розвіявся».