05/08/2025
📌ЯК РОЗПІЗНАТИ ТРАНСФОРМОВАНЕ ІМʼЯ ПРЕДКА: довідники, приклади, джерела
Коли ми шукаємо інформацію про своїх предків, часто зіштовхуємось із ситуацією: в одному документі — Станіслав, в іншому — Євстафій, а в третьому — Остап.
Це не обов’язково помилка. Ім’я могло змінюватися залежно від:
🔹 мови запису (польська, українська, російська, латинська, церковнословʼянська),
🔹 церковного календаря,
🔹 традицій родини чи регіону,
🔹або просто побутової звички.
🧩 Чи існує єдиний список відповідників імен, яким можна довіряти? На жаль є лише кілька орієнтованих джерел, і всі вони неповні або контекстні.
В цьому дописі ми зібрали для вас, друзі, перелік найкорисніших з них ⬇️
⸻
📖 1. «Іменослов. Алфавітний покажчик особових імен з указанням дня святого, на честь якого дається ім’я» (1912)
Це церковний довідник імен за святцями, виданий у Російській імперії для потреб священників. Він показує, на які святці (дні памʼяті святих) припадає кожне імʼя, а також які церковні варіанти імен вважалися канонічними.
Цей покажчик допомагає зрозуміти, чому дитину охрестили тим чи іншим імʼям та показує, як народні/побутові форми відповідали канонічним іменам (напр., Остап → Євстафій, Петро → Пантелеймон за датою, якщо не було святого Петра найближчим днем).
Є в публічному доступі онлайн, зокрема в електронних бібліотеках.
⸻
📖 2. Польський католицький іменослов. Римо-католицькі хресні імена Російської Імперії, 1901 рік
Список всіх римо-католицькій хресних імен. Він був укладений для суспільних потреб Римо-Католицькою Духовною Колегією, розглянутий та виправлений згідно потреб російської мови Відділом російської мови та словесності Імператорської Академії Наук.
Доступний онлайн за посиланням
📖 3. «Відповідність імен» (1936 / 1970-ті)
Цей список складався у СРСР для уніфікації імен у документах. Він показує, які імена вважалися синонімічними або замінюваними під час перекладу з/на українську, російську, білоруську тощо.
▶️ Приклад:
Олена = Єлена
Марко = Маркіян, Марціан, Мартин (у різних регіонах)
Цей довідник часто використовують архівісти, хоча він далеко не досконалий і радше «підказка», ніж точний стандарт.
⸻
📖 4. «Словʼянські особові імена українців: історико-етимологічний словник» / П.Чучка (Ужгород, 2003)
Один з з найґрунтовніших українських словників власних імен. Містить понад 3 000 імен словʼянського походження, які вживалися або вживаються серед українців.
У словнику подано:
• етимологію імен
• регіональні варіанти
• похідні форми та зменшення
• дані з історичних джерел — грамот, літописів, документів тощо.
Словник допомагає зрозуміти, як виглядало імʼя предка в оригіналі, звідки воно походить, і як могло транслюватися в різних джерелах — особливо до християнізації або в сільському середовищі.
Це друковане видання, іноді трапляється в PDF-форматі в університетських бібліотеках та академічних репозитаріях.
⸻
📖 5. «Імена українців: історико-етимологічний словник» (2004), автор І. Франко
Цей словник описує походження, трансформацію та народні форми українських імен. Допомагає зрозуміти, як з церковного імені утворювалися народні та побутові форми.
Видається друком, є у деяких наукових бібліотеках.
⸻
📖 6. «Niezbędnik genealoga» — сучасний польський довідник для генеалогів, автор Mirosław G. Gajewski
Це сучасна книга-порадник, у якій подано дуже практичну інформацію для польських і східноєвропейських дослідників.
Серед іншого — вказано відповідники імен у різних мовах та культурних контекстах (латинські, польські, церковні).
▶️ Приклад:
Wojciech → Adalbertus (латинська форма, яку часто плутають із Альбертом)
Grzegorz → Gregorius — а в українських записах це може бути Григорій, Юрій або навіть Єгор, залежно від джерела.
📌 Дуже корисне видання для досліджень на теренах колишньої Речі Посполитої (Галичина, Волинь, Холмщина).
_____
📖 7. Внутрішній довідник ДРАЦС (РАЦС)
Недоступний публічно, використовується державними службовцями. Складається із сучасних офіційних відповідників і не завжди враховує історичну або побутову практику.
▶️ Приклад:
Якщо ви намагаєтесь довести, що Геля — це Олена, а не Галина, ДРАЦС може не прийняти це без додаткових документів.
Так само Андроник і Андрій — для них це різні особи, хоч у деяких місцевостях це могло вважатися варіацією.
📌 Через це бувають відмови у встановленні спорідненості або підтвердженні особи.
📖 8. Побутові імена — без довідників, лише практика
Деякі імена просто не фіксувались у жодному довіднику — це побутові або пестливі форми, які стали звичними в родинах і з часом закріпилися.
▶️ Приклади:
Пантелеймон → Панько,
Кузьма → Кось,
Анастасія → Настя → Тасюня,
Варвара → Варя → Барбара (у польському контексті)
Такі трансформації часто фіксуються лише в родинній пам’яті або повторюються на могильних плитах і в переписах.
🧩 Тож довідники є, хоч це далеко не повний їх перелік, але не слід покладатися лише на них.
Наявність кількох форм імені — це ще не підстава вважати, що це різні люди. Щоб впевнено ідентифікувати особу, важливо порівнювати:
🔸вік
🔸місце проживання
🔸по батькові
🔸прізвище
🔸повторюваність у родині
🔸звʼязки з іншими членами сімʼї
А довідники — це лише допоміжні інструменти для уточнення або гіпотез.
☝️Тому ніколи не відкидайте запис лише через невідповідність імені.
🔖 Зберігайте цей допис — стане у пригоді, коли будете звіряти імена в різних джерелах!
#генеалогія #родовід #пошукпредків #генеалогічнідовідники #джерелагенеалогії
