01/11/2024
3 звичка.
Ведення щоденника.
Раніше я думала, що щоденники ведуть тільки ті, хто має багато вільного часу або ті, хто за своєю природою схильний до роздумів. Я була налаштована несерйозно, і як це було прописано в моїх звичках раніше, то починала, то кидала ведення своїх щоденників.
Навіть скажу більше, - самою нудною і тому відстроченою частиною роботи раніше було заповнення усіляких журналів та написання звітів. А все, що я не люблю і не вважаю важливим, викликає у мене бажання відкласти цю справу на потім, втекти і не турбуватися. Так ось інстинкти самозбереження працюють. 🙃
Так, записувати свої думки в той час, коли довкола щось постійно відбувається – заняття так собі, – щиро вважала я.
Однак, знаючи теорію про силу нейронних зв'язків, про систему накопичення позитивних потенціалів, про необхідність рівноваги гармонізації себе я все-таки почала вести щоденник. Ось просто ухвалила таке рішення.🍀
І вирішила спостерігати, що це мені дасть.
Один тиждень ведення щоденника просто повністю змінив мою думку і став основою мого особистісного зростання.
Я почала із простого. Купила зошит, ручок у мене як у вчителя в той час було достатньо, і вирішила щовечора перед сном просто записувати свої думки, все. що я вважала найважливішим за минулий день..
Звісно, я не знала, з чого почати.
І тому я почала з найпростішого - з того, як пройшов мій день, що мене порадувало і з чим я зіткнулася.
З кожним новим днем я поглиблювалася все більше: писала про свої цілі, страхи, мрії і навіть про те, в чому я була не впевнена.
Це було схоже на щиру і теплу розмову з собою.
І почалося диво: я почала бачити закономірності у своїх власних думках та поведінці.✨
Я усвідомила, що багато речей, про які я переживала, були повністю поза моїм контролем, а в деяких випадках я могла зробити конкретні кроки для отримання бажаного.
Якось увечері я описувала особливо напружений день на роботі. Записуючи свої думки, я змогла краще побачити та усвідомити свої власні емоції. Я писала про себе, про те, що КОНКРЕТНО МЕНЕ дратувало, що я відчувала і що я могла б зробити наступного разу.
🍀 Ці роздуми дали мені ясність і нове бачення себе, своїх власних емоцій і своєї власної результативності.🍀
А ще важливим відкриттям у веденні щоденника - стала можливість відстеження свого власного прогресу і регресу.
Я записувала свої маленькі щоденні перемоги та досягнення, навіть найменші.
А це в результаті створило у моєму внутрішньому світі почуття задоволення і дало мені мотивацію рухатися вперед.
Спостерігаючи за собою, я отримала НАДВАЖЛИВЕ розуміння: моє життя тече і зараз, коли я набираю на клавіатурі літери; саме Ті, які створюють цю розповідь, і в наступному ЗАРАЗ – коли я читатиму книжку своїм онукам або готувати їм смачний обід. Або – розмовляти з клієнтами.
Це не те, що буде потім, колись. Це багато зараз, які складаються в єдину картину течії життя.
🍀 Тому наступним кроком у веденні щоденника стало записувати те, за що я ВДЯЧНА світу, людям, життю, свої моменти щирої радості і вдячності..🍀
Щодня я записувала три речі чи події, за які я вдячна.
Ця практика змістила мою увагу з того, чого мені не вистачає в житті на те, що я маю. ✨
Погодьтеся, що людині, яка фіксує в своєму щоденнику щодня щось яскраве, неповторне і особисте важко буде говорити про те, що життя не має сенсу, сіре і нудне.
✍️🙏🙏🙏Тепер я переконана, що мої особисті, найважливіші, ключові сили для створення щастя знаходяться не в інших людях чи в зовнішніх обставинах! Вони в мені, у моїй радості та вдячності, у моєму інтересі, у неповторності моментів життя.✍️
А звертаючись до тих хто часто пише мені в коментарях про біди, труднощі та проблеми, я дійсно можу стверджувати: дорогі, люди ЖИВУТЬ. Нині. І Ви - теж.
Все можливо для тебе тільки тоді, коли ти розумієш – все мине, і лихо, і радість.
А в тебе і про тебе залишаться тільки пам'ять і досвід.💞
