01/28/2026
Парадокс мотивації до тренувань у тому, що тренуватися все одно доведеться😁
Бо наше тіло — кістки, м’язи, суглоби — створене для руху. Без нього воно просто не може нормально функціонувати.
Але поки людина здорова, знайти мотивацію складно.
Пріоритети легко зміщуються в інші напрями: робота, родина, «потім», «не зараз».
Є приблизно 10% людей, які тримаються мотивації «я тренуюсь для здоров’я».
Але для решти 90% рух починається тоді, коли вже болить.
Клієнти, які приходили до мене з реабілітаційних центрів, були наймотивованішими:
вони сумлінно робили вправи, виконували всі рекомендації вдома. Та щойно біль минав — мотивація знижувалась, а іноді зникала зовсім.
І тут знову парадокс:
вправи все одно доведеться робити.
Питання лише —
👉 з думкою «я тренуюсь і покращую своє тіло» чи з полегшенням «о, так добре… вже не болить».
Тому я мотивую вас дбати про себе і своє тіло,знаходити час для руху
і робити тренування частиною життя, а не реакцією на біль ❤️
Що для вас стає головним тригером почати рухатися — бажання бути здоровими чи сигнал «болить»?
Поділіться в коментарях 👇
#скандинавськаходьба
