28/07/2025
Щорічно 28 липня світ відзначає Міжнародний день боротьби з гепатитами, щоб привернути увагу до глобальної епідемії гепатитів та заохотити до дій
Поширеність захворюваності на вірусні гепатити (ВГ), особливості шляхів їх передавання, складнощі діагностування, розвиток серйозних ускладнень, обмежений доступ до лікування, а також низький рівень усвідомленої поінформованості населення та медичних працівників є актуальною проблемою для системи охорони здоров’я. При цьому 96% усіх смертей унаслідок захворюваності на ВГ пов’язані із захворюванням на вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС). Хвороби, зумовлені хронічними ВГ, а саме цироз печінки та первинний рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома), є значним тягарем для системи охорони здоров’я, оскільки призводять до інвалідності, зменшення тривалості та якості життя працездатного населення і передчасної смертності. Зокрема, за деякими оцінками, близько 57% випадків цирозу печінки та 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом ВГВ та ВГС. Відповідно до оцінних даних, до 5% населення країни інфіковано ВГС (з них 3,6% є хронічно хворими, а це 1 516 000 осіб в абсолютних числах) та 1,5% — інфіковано ВГВ (в абсолютних числах — близько 631 840 осіб), тоді як більшість хворих не знає про свій статус та, відповідно, не отримує лікування.
Результати досліджень підтверджують, що підвищений ризик інфікування ВГ мають: • представники уразливих ключових груп населення (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, працівники та працівниці комерційного с**су і чоловіки, які мають с**с із чоловіками); • новонароджені та діти до 5 років (для ВГВ), реципієнти крові та органів, особливо такі, що потребують регулярних трансфузій крові або її компонентів, — хворі на гемофілію, недугу Віллебранда й інші спадкові коагулопатії; • особи, які мали хірургічні втручання, отримували стоматологічні послуги та інші хірургічні та медичні процедури, пов’язані із контактом з кров’ю; • пацієнти гемодіалізу. Окрім того, в Україні є низка чинників, що сприяє новим випадкам захворювання та смертей внаслідок ВГ, а саме: • низький рівень вакцинації від ВГВ дітей (тільки 57% дітей до 1 року охоплено трьома дозами вакцини), медичних працівників та представників ключових груп населення; • недостатнє фінансування та слабка реалізація профілактичних програм та програм зменшення шкоди, впровадження яких має попереджувати нові випадки інфікування серед ключових груп; • низький доступ до послуг з діагностики ВГ, обмеженість фінансування та відсутність національної стратегії тестування; • застаріла та неефективна система інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та закладах побутового обслуговування (де може відбуватися контакт із кров’ю), що призводить до нових випадків інфікування; • неконтрольоване та неналежне застосування компонентів донорської крові; • низький доступ до лікування.
З огляду на ці фактори, ВГ визначено, як одну із ключових проблем громадського здоров’я, що потребує розв’язання.